Золота осінь

Жовтень (зазвичай це перша половина жовтня, але цього року вона змістилася трохи до кінця місяця) - це мабуть мій найулюбленіший (хоч він, на жаль, дуже короткий) період у році. Це та пора, яку називають золотою осінню і ви мабуть знаєте чому 🙂. Дерева одягаються у золоті шати, період осінніх дощів, який зазвичай припадає на вересень, на той час завершується і переважно сухо. Якраз у ці дні найчастіше стоїть тепла та сонячна погода, яку називають бабиним літом. Гуляти тоді - одне задоволення, адже вже немає літньої спеки, яка виснажує, а лиш осіннє сонечко, яке зігріває, якщо ви змерзли у тіні.

У цей час навіть не обов'язково кудись їхати на велосипеді (хоча без цього ніяк 😄), достатньо просто прогулятися в лісі біля дому.

Ти просто собі йдеш по лісовій дорозі і раптом ловиш поглядом промінчик сонця серед золотистого листя на дереві.

Навіть коли нема сонця, здається що листя світиться само по собі своїм внутрішнім золотистим сяйвом.

Я люблю гуляти цією лісовою дорогою саме восени, бо влітку тут не так красиво - кущі кропиви вищі та зеленіші, світла менше, все дуже однотонне. А зараз он яке різнобарв'я!

А ще можна зібрати пречудовий букет з опалого листя, який не зів'яне і стоятиме так цілісіньку зиму!