Тремтячи на вітрі

Вічно тремтяче листя осики. Досить найменшого, найслабшого подуву вітерця, як воно вже тріпоче, підкоряється повітряним потокам, не чинячи жодного опору. Навіть влітку шелест осикового листя створює тривожне відчуття якщо його почути, а що вже казати про пізню осінь, присмерковий час, коли повертаєшся додому через безлюдний ліс і такий вічний шурхіт створює просто гнітючу атмосферу, наче у якихось фільмах жахів. А якщо в лісі десь гілочка трісне чи пташка якась закричить, то можна і штани собі зіпсути)).

Кажуть, що осикове листя завжди тріпоче, бо на осиці колись повісився Іуда Іскаріот, який зрадив Ісуса Христа. Він тремтів від страху, постійно здригаючись від будь-якого шуму, бо боявся, що хтось дізнається про його огидний вчинок, і врешті-решт, не витримав. А осику з того часу спіткало таке прокляття - завжди трястися, як той зрадливий учень.