Прогулянка Львовом з дівчатами

Згадала про #wednesdaywalk і вирішила більше розповісти вам про нашу прогулянку у Львові з дівчатами.

---

---

Цікаво, що домовились ми поїхати, але щоб усім вийшло, то треба було на когось залишити дітей. Добре, що є бабусі, яким можна залишити дітей.

Прокинувшись зранку, погода не манила на прогулянку, а більше на посиденьки в кафе чи іншому закладі. Дощило. А настрій був саме на прогулянку. Тому, думали відмінити поїздку. Ближче до обіду, спільними правдами і неправдами, ми таки вирішили поїхати.

Бабуся сказала, що налаштувалася, а наступного разу може й не зможе з онуками посидіти)

Скажу, що прогулянка вийшла на славу. А все завдяки Роксі. Вона постійно змінювала попередньо запланований маршрут прогулянки, чим вносила нові емоції і непередбачуваність.

Цікаво, що багато де ми заходили, нас зустрічали охоронці і не пропускали далі. Якось символічно воно виглядало.
Наприклад, ми @allsem хотіли показати хоча б парадні зали Львівського оперного театру: вестибюль, залу глядачів та дзеркальне фойє Львівського оперного театру, але на вході нам сказали, що такі оглядини є певні дні. Або ж купувати квиток.

Потім я згадала про виставку картини Марії Примаченко, але, лиш ми вхопили двері за клямку, як нам охоронець музею сказав, що ми спізнились. Музей уже закрили. Тому потрібно наступного разу прийти до 17.30. завжди хотіла вживу глянути на її роботи.

Після цього, ми попрямували до книгарні Є за книгами, які дівчата запланували придбати. @allsem залипла на темі "психологія", Рокса між художньою літературою і філософськими книгами, @oleholya попрямувала у дитячий відділ, а я розглядала обкладинки книг.
Глянула на книги Фредріка Бакмана, але ціна за книгу в районі 350 грн, тому вирішила спершу взяти в подруги почитати, щоб знати чи сподобається стиль автора і чи читається він. Бо вона хвалила. Взяла книгу навмання "Садові чари"

Після книгарні ми попрямували до гарнізонного храму Петра і Павла. Ми помолились за Україну і наших захисників, за український народ.

---

Після ми прогулялись площею Ринок, завітали в кафе "5 підземелля".

Заклад займає фортецю, в якій за легендою в 16 столітті проживали монахи. Меню та інтер'єр закладу виконані в середньовічному стилі. Атмосферно тут, і немов потрапляєш в інший час. Або ж у фільм.
Фірмовим вважається м'ясо на гілках, яке попередньо дванадцять годин маринують у спеціальному маринаді.
Ми вже думали тут залишитись і щось замовити, але @oleholya сказала, що їй від запаху паморочиться в голові ( чи то ефірні олії якісь вона відчувала чи від запаху свічок). Тому ми зробили кілька фото і пішли далі.

Вирішили вдихнути аромати кави у Копальні кави і заодно роздивитись сувеніри і підземелля музей видобування кави. Запах, тебе збиває з ніг і окрім кави, ти з перших секунд не можеш ні про що інше думати.
Люблю цей заклад. Він досить великий, але на першому поверсі кафе, ти можеш поринути в відчуття спокою і затишку. Крізь великі вікна спостерігати за львів'янами, які поспішають на трамвай і гостями міста, які неквапно розглядають вітрини площі Ринок.

Прогулянка мала завершитись смачно.
І ми попрямували на ребра під Аресеналом. Ми наївно подумали, що ми туди потрапимо без черги. Та туристів немає, бо війна в Україні. Але черга у заклад була немаленька.
Тому ми минули і пішли на пошуки далі.
Взяли з собою кави, ми ще трішки пройшлись вуличками Львова, вирішили таки поїхати на ті ж ребра, але ів іншу локацію. На fest repablic. Вона знаходиться на окраїні міста, але це не далеко нашого дому. Тому ми вирушили.

Неймовірне небо і захід сонця нас там зустрів, нажаль захід сонця я лиш кілька секунд розгледіла з вікна машини і не мала змоги зробити фото.

Ребра ми скуштували, і скажу вам чесно, це було мега смачно. Очікування 10 хв, гарне обслуговування, смачне пиво і дуже смачні ребра і паляниці.

---

Ми гарно провели день!
Я сумувала за прогулянками Львовом.
Я люблю Львів.