Hi to all. I haven't looked into the Lady in the Hive group for a while. I want to share my thoughts about what I live by and when I feel happy.
In general, a person either has a sense of happiness, or he doesn't. There are moments when we feel the increased emotional gravity of happiness. These moments appear individually for each person. A completely happy person has the ability to find good in everything. I did so, but something was wrong. Unfortunately, I did not live up to other people's hopes and plans for life. It happens and we move on again. It was a very good fairy tale and my son and I lived this time with pleasure and benefit for ourselves.
I don't like being emotionally dependent on another person. Saying "I do everything, why aren't you happy?" I'm happy on my own, you just don't need to put pressure on me! The only exception is when my son makes me laugh, I am sincerely happy, because it is too cute. For my personal happiness, it is important to be myself, to be in harmony with myself, to be genuine and honest. I feel happiness inside me and I am a happy woman. That's why I don't want to change anything, except that I also need to fall in love;)

Привіт усім. Давненько я не заглядала в групу Леді в Вулику. Хочу поділитися своїми думками про те, чим я живу і коли я почуваюся щасливою.
Взагалі почуття щастя в людині або є, або його нема. Є моменти в яких ми відчуваємо підвищені емоційні гравітації щастя. Для кожної людини ці моменти з'являються індивідуально. Повністю щаслива людина має здатність у всьому знаходити хороше. Я так і робила, але щось було не так. Нажаль я не виправдала чужих сподівань і планів на життя. Так буває і ми знову рухаємося далі. Це була дуже гарна казка і ми з сином прожили цей час з насолодою і з користю для себе.
Мені не подобається, коли мене роблять залежною емоційно від іншої людини. Кажучи "я все роблю , чому ти не щаслива?" Я щаслива сама по собі, просто не треба на мене тиснути! Єдине є виняток, коли син мене смішить я щиро тішуся, бо це надто мило. Мені для особистого щастя важливо бути собою, бути в гармонії з собою, бути справжньою і відвертою. Я відчуваю щастя в середині себе і є щасливою жінкою. Тому я нічого не хочу змінювати, ну хіба що треба мені ще й закохатися;)

I am writing to you honestly that yesterday I closed another door that violated my personal boundaries. I wanted to return to myself. At first I was overcome by pain and despair, then I accepted the reality of the situation and took a step to meet myself. I stood on the threshold. The sun was shining outside the door, clouds were gathering in the sky. A storm was approaching. So I closed the door and hugged my son. We went on our way of life. I looked back and thought that if I could live my life over again, I wouldn't change a thing. I would relive everything that happened to me. I would enjoy every wave, every breath of the wind. Behind us, the rain was already washing away our tracks from the road, and a big bright rainbow appeared in front of us. I was driving and couldn't believe my eyes, because we entered the forest, the road stretched like a crooked snake. A real rainbow was visible above us. This is the first time I drove a car under a rainbow, as if under a bridge. In the following villages, storks were resting in their nests on tall poles. Further on our way sat a big fluffy hare. He was so big that it was difficult for him to jump. I stopped the car to take a good look at it. The hare slowly jumped into the big grass and my son and I continued to drive on. During this one-day trip, my son and I remembered all the good moments that happened to us in the past months. No matter what, we should remember these happy moments. Many more interesting and pleasant things await us in life in the future.
From the right of the road, two storks rose into the sky and flew to their nest. Like me and my son. We returned to our house. My father was very happy about our return.
Any situations give a person memories, experience and knowledge. And happiness is either there or it is not.
Thank you all for your attention and visit to my world.

Пишу вам чесно, що вчора я зачинила ще одні двері, які порушували мої особисті кордони. Я хотіла повернутися до самої себе. Спочатку мене одолав біль і розпач, потім я прийняла реально ситуацію і зробила крок на зустріч з собою. Я стояла на порозі. За дверима світило сонце, на небі збиралися хмари. Наближалася гроза. Тому я зачинила двері і обійняла сина. Ми поїхали далі нашою дорогою життя. Я оглянулася назад і подумала, що якби я могла прожити своє життя ще раз, то я б нічого не змінювала. Я б прожила ще раз все те, що відбувалося зі мною. Я б насолоджувалася кожною хвилею, кожним подихом вітру. За нами вже дощ змивав з дороги наші сліди, а попереду нас з'явилася велика яскрава веселка. Я їхала і не вірила своїм очам, бо ми в'їхали в ліс, дорога тягнулася кривою змійкою. Вгорі над нами виднілася справжня веселка. Це вперше я на автомобілі проїхала під веселкою, наче під мостом. В наступних селах на високих стовпах бузьки ніжилися в своїх гніздах. Далі на нашому шляху сидів великий пухнастий заєць. Він був такий великий, що йому важко було стрибати. Я зупинила автомобіль, щоб добре його розглянути. Заєць повільно скочив у велику траву і я з сином продовжили їхати далі. Під час цієї одноденної подорожі ми з сином згадували всі хороші моменти, які відбувалися з нами за останні місяці. Не зважаючи ні на що ми маємо пам'ятати ці щасливі моменти. Нас чекає ще багато чого цікавого і приємного в житті в майбутньому.
З права від дороги два лелеки здійнялися в небо і летіли до свого гнізда. Як я і мій син. Ми повернулися до свого дому. Мій батько дуже зрадів нашому поверненю.
Будь які ситуації дають людині спогади, досвід і знання. А щастя воно або є, або його нема.
Дякую всім за увагу і візит в мій світ.