Walk on Wednesday due to change of plans./Прогулянка в середу через зміну планів. (En/Ua)

Hello everyone, today is finally Wednesday and my new walk with my son. I don't like surprises, although I know how to react quickly enough to changes and adapt to them. My son and I were going to go to the pool, but on the way my son said that he didn't want to swim today. Now the summer holidays are going on and I decided to take him to his paternal grandmother for a few days. We were traveling in a trolleybus to another part of the city, when Maksym began to ask that in fact he would like to go to the swimming pool, but he did not want to go anywhere with his grandmother. But we got off at the bus stop and argued for a long time on the wide street. Three older ladies came to us and told Maxim not to argue with his mother, that is, with me. Another lady was with her grandson and they were showing us pictures of beautiful animals they saw nearby. We decided that since the plans have already changed and we won't be able to get into the pool, we should use this time for a walk together.

Привіт усім, сьогодні нарешті середа і моя нова прогулянка з сином. Не люблю несподіванок, хоча вмію досить швидко реагувати на зміни і підлаштовуватися до них. Ми з сином зібралися йти в басейн, але дорогою син сказав, що не хоче сьогодні плавати. Зараз тривають літні канікули і я вирішила його відвести на кілька днів до його бабусі по татовій лінії. Ми їхали в тролейбусі в інший район міста, коли Максим почав просити, що насправді він хотів би йти в басейн, а до бабусі він вде не хоче. Але ми вийшли на зупинці і довго сперечалися на широкій вулиці. До нас надійшли три старші пані і вимовляли Максима не сперечатися з своєю мамою, тобто зі мною. Інша пані була з внуком і вони показували нам фотографії красивих тварин, яких вони бачили неподалік. Ми вирішили, що раз вже плани помінялися і ми не зможемо потрапити в басейн, то ми маємо використати цей час для прогулянки разом.

Children often want change and need something new every day. In this way, they develop and learn about the world. A monotonous day seems uninteresting to children. And I want to tell you that in this area I used to walk with Maxim when he was still little, every day, on the same playgrounds, on the same swings. Some things have changed, but in general everything is the same as eight years ago. At that time, Maxim and I lived with my husband and his parents. Maxim does not remember this anymore. But we found a large area for children's entertainment in one of the premises. Maxim met two boys and quickly joined the game.

Діти часто бажають змін, і потребують чогось нового в кожному дні. Таким чином вони розвиваються і пізнають світ. Монотонний день здається дітям не цікавим. І я вам хочу розповісти, що в цьому районі я з ще маленьким Максимом гуляла щодня, на тих самих дитячих майданчиках, на тих самих гойдалках. Дещо змінилося, але в загальному все так само як і вісім років тому. Тоді я з Максимом жила в чоловіка і з його батьками. Максим цього вже не пам'ятає. Але ми знайшли велику територію для дитячих забав в одному з приміщень. Максим познайомився з двома хлопчиками і швидко доєднався до гри.

There was a large rectangular children's area, it was made in the style of the Minecraft game. A chess board and chess pieces were also drawn there. Maksym began to arrange them as a fence. While the children were playing, I sat down on the bench and looked around. These were premises for clothing stores. Nearby was an aquarium in which I saw only one fish. When the children's game died down a little, I thought of Maxim and we continued our walk.

Там була велика прямокутна дитяча зона, виконана вона була в стилі гри майнкрафт. Також там була намальована шахова дошка і шахові фігури. Максим взявся їх розташовувати як паркан. Поки діти гралися, то я сіла на лавку і розглядала навколо. Це були приміщення для магазинів одягу. Поряд стояв акваріум в якому я побачила лише одну рибку. Коли гра в дітей трохи стисла, то я подумала Максима і ми продовжили нашу прогулянку.

We have passed the great "Wheel of Fortune" and success must help us today in our walk. Although the wheel represents a round object pierced with many rods, it has a stable axis on which it rotates. The wheel turns and moves from one sector to another, choosing changes in our lives. Not all changes can be perceived as completely positive or completely negative. Today, my son and I did not go to the pool, but we got much more close communication and unity with nature. Any situation can be turned into a positive or, conversely, into a negative.

Ми пройшли велике "Колесо Фортуни" і нам сьогодні має обов'язково сприяти успіх. Хоча колесо уособлює круглий предмет пронизаний багатьма жезлами, він має стійку вісь на якій обертається. Колесо крутиться і переходить від одного сектора до іншого, вибираючи зміни в нашому житті. Не усі зміни ми можемо сприймати як повністю позитивними, так і повністю негативними. Ось сьогодні я з сином не пішли в басейн, але ми отримали набагато більше близького спілкування і єднання з природою. Будь яку ситуацію можна перевернути на позитив, або навпаки на негатив.

Further down the road, we were surrounded by Snow White and the seven dwarfs. We got into a real fairy tale world.

Далі дорогою нас оточили Білосніжка і сім гномів. Ми потрапили в справжній казковий світ.

Then Maxim saw the shape of a cow and we finally got closer to the place we had been heading for a long time.

Потім Максим побачив фігуру корови і ми нарешті наблизилися до місця, куди довго прямували.

Це такий гуцульський двір, який збудований в традиціях карпатських заможних дворів.

A fence stood in the middle of these wooden houses. I could clearly see a family of deer. They rested and ate leaves from trees. It turns out that they really like grass and green leaves. The children, who also came here with their parents, pushed the leaves through the holes with their fingers and the deer came up to taste them.

Посеред цих дерев'яних будинків стояла загорожа. Мені було добре видно сім'ю оленів. Вони відпочивали і їли листочки з дерев. Виявляється їм дуже подобається трава і зелені листочки. Діти, які також приходили з батьками сюди, через отвори просували своїми маленькими пальчиками листочки і олень підходив, щоб посмакувати ним.

While all the adults and children were chained to the deer, I began to look at the surrounding beauty. Blooming roses were planted along the sidewalk. The landscape design was distinguished by a large amount of greenery between wooden houses. There is a lot of space and everything is done in the same style. I had the feeling that I got to another area of ​​my country, where such areas are surrounded by Carpathian mountains. Even the children's playground represented village huts, swings, similar to a children's open-air museum.

Поки усі дорослі і діти приковані були до оленів, то я почала розглядати навколишню красу. Вздовж тротуару було насаджено квітучими трояндами. Ландшафтний дизайн вирізнявся великою кількістю зелені поміж дерев'яних будинків. Дуже багато простору і все зроблено в одній стилістиці. В мене було відчуття, що я потрапила в інший район моєї країни, де такі місцевості оточені горами Карпатами. Навіть дитячий майданчик уособлював сільські хатки, гойдалки, схожі на дитячий скансен.

The whole time we were there, that duck didn't budge, it didn't even move once.

За весь час, що ми там були, ця качка не зрушила з місця, вона навіть жодного разу не ворухнулася.

I really wanted to touch those mighty deer horns. But he was very timid. From any sharp sound or quick movements, he hid in the depths of this room. And only after some time, when he got used to us, he began to let me closer to him. And at a certain moment, when the deer was eating the next green leaves from the children's palms, I finally touched them for a second. The horns were hot and very soft, as if they were covered with delicate velor. The female deer was bolder and made squealing sounds, and the little fawn slept a little, then sucked milk from its mother, and later it also looked for green leaves. A beautiful family of deer that we were lucky to see. I hope they are happy to live here and breed. Next to them live ducks, chickens, pigs and rabbits behind the wall. This is such a highlight of this place of rest for city children who have never been to the village.

Мені дуже хотілося доторкнутися до цих могутніх рогів в оленя. Але він був дуже полохливий. Від будь якого різкого звуку чи швидких рухів, він ховався в глиб цього приміщення. І лише за якийсь час, коли він до нас звик, то він почав підпускати мене ближче до себе. І ось в певний момент, коли олень їм наступні зелені листочки з дитячих долонь, то я на секунду доторкнулася нарешті на них. Роги були гарячими і дуже м'якими, наче вони вкриті ніжним велюром. Самка оленя була більш сміливфшою і випускала пискливі звуки, а маленьке оленятко трохи спало, потім смоктало молоко в своєї мами, а ще пізніше воно також шукало собі зелених листочків. Гарна сім'я оленів, яку нам пощастило побачити. Сподіваюся, що вони щасливі тут жити і виводити потомство. Поряд з ними живуть качки, кури, за стіною свині і кролі. Це така родзинка цього місця відпочинку для міських дітей, які не були ніколи в селі.

Maksym explained to me for a long time on the way home how well everything turned out for him, that he is satisfied and very happy with such changes in our plans today. It turns out that if Maksym had not refused to go to the pool, then we would not have gone by trolleybus to his grandmother, and there we would not have met that woman with her grandson, and she would not have told us about this wonderful place, and then we would definitely not have gotten here . As you can see, this is a whole chain of events and coincidences. It gives me confirmation that we can plan anything, but there is a higher energy that changes our plans and guides us.

Максим мені довго пояснював дорогою додому, що як добре все вийшло в нього, що він задоволений і дуже радий таким змінам наших сьогоднішніх планів. Виходить, що якби Максим не відмовився йти в басейн, то ми б не поїхали на тролейбусі до його бабусі, а там би не зустріли тої жінки з внуком, і вона б нам не розповіла про це чудове місце і ми б тоді точно сюди не потрапили. Як ви можете бачити це цілий ланцюжок подій і співпадінь. Це дає мені підтвердження, що ми можемо планувати все, що завгодно, але є вища енергія, яка змінює наші планування і керує нами.

Everything is fine with us again, we reconciled during the walk. I once again understood all my son's objections, his thoughts and requests. He begins to grow up and the questions that worried him earlier about his own father grow with him. The son's questions become more reasonable and mature. He lacks the attention of his own father and I cannot give it to him. Maksym experiences this very hard deep inside himself. Today it seems to him that other children have everything better than him. Although this is not true, I think Maxim is still looking for himself in this world. And when he accepts his father as he is, he will love himself better.

В нас все знову добре, ми примирилися під час прогулянки. Я знову з розумінням поставилася до усіх синових заперечень, до його роздумів і прохань. Він стає старшим і ті питання, які його хвилювали раніше на рахунок його рідного тата, ростуть разом з ним. Питання сина стають розсудливішими і дорослішими. Йому бракує уваги рідного батька і я не можу йому цього дати. Максим дуже важко це переживає глибоко в собі. Сьогодні йому здається, що в інших дітей все краще ніж в нього. Хоча це насправді не так, я думаю Максим ще шукає себе в цьому світі. І коли він прийме свого батька таким, який він є, то йому буде краще любити себе.

Thank you all for your attention and visit. It was a wonderful Wednesday in August with my son. We walked 13 thousand steps today. We had a great time together. This is the most important thing for native people to spend longer together, while we can do it like this while walking.

Дякую всім за увагу і візит. Це була чудова серпнева середа з моїм сином. Ми пройшли сьогодні 13 тисяч кроків і провели чудовий час разом, бо це і є найважливішим для рідних людей- набутися разом поки ми можемо це робити.