Білосніжка і сім Суперменів

Привіт, я завжди думала, що з усіх казок світу, якою я б була принцесою. А їх насправді дуже багато. Попелюшка, Білосніжка, Рапунцель, Русалонька, Жасмін, та ще й в кожній казочці є красуня принцеса.
А ще. Де б я не була, я завжди загадувала одне бажання - бути з Суперменом. Напевно зараз мої всі бажання одночасно здійснилися. Тому що зараз мене опікують сім чоловіків. А сьогодні я собі подумала, що я таки - Білосніжка.

Якщо ви спитаєте мене як моє життя сьогодні!
Як в казці- відповім я вам❤
Щодня чоловіки рано- ранесенько їдуть на роботу, а вечором приходять додому. Дехто приносить мені маленькі подарунки. Вони будують мости в сусідньому місті. А я залишаюся вдома. Міша мені часто дзвонить вдень, чи мені часом не сумно. Та яке! Я не вмію сумувати і знаходжу собі різну роботу.
А сьогодні розглядала їхні речі. Я бачу гарний порядок у всьому. В чоловіків все раціонально і чітко. В них є певний розпорядок. От уявляєте собі. Лише недавно я писала, що мені і моєму Максимові потрібне чоловіче спілкування. А тепер ми купаємося в чоловічій опіці. Я маю цілих сім Суперменів. Відчуваю їхню повагу і бережливе ставлення до мене і моєї дитини.
Отак, треба вміти мріяти. І не завжди ви можете отримати саме те, чого бажаєте. Моя мрія здійснилася краще, ніж я могла собі уявити.

Білосніжка і сім Суперменів

От сьогодні проснулася. Тиша. Усі пішли до праці. Попила кави і гов до роботи. А як по іншому? Ці люди дали мені дах над головою, тепло, ліжко для мене і Максима, їжу і одяг теплий і допомагають чим можуть і як можуть. Я такої людяності давно не відчувала. Це казка!

Чоловіки люблять солену, жирну і ситну їжу. В них дуже гострі ножі. Таке враження, що вони ножі щодня гострять. Як бритва.
Величезні брудні чоботи, великі куртки, тапки. Вони багато курять і трохи випивають, але вони не агресивні. Вони добрі і щирі, навіть, коли голосно матюкаються, і перепрошують мене за свої слова.

То що ж я можу зробити сьогодні?
Поприбирати, помити, позамітати і зварити ситну домашню їжу. Я ніколи не жила в такому великому будинку. Я хочу, щоб було чисто і затишно. Тому роблю цю роботу. Біля мене вівчарка Кіа. Це найдобріше створіння, яке я бачила. Я взагалі дуже боюся собак, а великих то дуже боюся. А Кіа, то супер милий пес. Вівчарка знаходить шишки і приносить мені, щоб я їй кидала, а вона мені приносить знову. Така гра. А шишки залишають багато сміття, тому я його прибираю в гаражі, де вівчарка зараз є. Тому що на вулиці холодно і сніг.

Кілька днів тому, я рахувала і записувала кількість пожертв для українських військових. Мені подобається виконувати такі завдання.
У Львові довгий час я бігала по різних справах і роботах, щоб заробити копійку. Я гналася, щоб все встигнути. І зараз я маю можливість бути жінкою і осісти далеко в горах. Мені лише потрібно виконувати те, що робить будь яка жінка щодня. Варити їсти і прибирати. Це не тяжко. І приємно, коли моя їжа смакує чоловікам і мене хвалять і дякують.

Як бачите, я змінила свої сукні на домашній зручний одяг. Зміни я відчуваю у всьому. Мені хочеться радіти сьогодні, що я наважилася на все це. А ми могли сьогодні сидіти у Львові в холодному вологому підвалі.
Вчора я варила гороховий суп. Тому що всі діти в моєму садку люблять його з грінками. І думаю чоловіки з роботи будуть раді з'їсти гарячого свіжої зупи.
А сьогодні ліпила вареники з картоплею і тушеною капустою. Капусту тушив Міша раніше. А решту я зробила сама і думаю у мене вийшло. Тому що не залишилося жодного вареника в тарілці.
Сьогодні я розумію, що моє життя знову мене розвернуло на 360 градусів. І я знову маю стати на ноги і працювати.
У мене все вийде! Я щиро в це вірю!
Дякую вам за прочитання мого допису!

Мої вареники зі шкварками