It's normal to be afraid of change./Боятися змін - це нормально. (En-Ua)

Hi to all. Today I want to think about fear in our life. I am afraid of drastic changes in my life. The bigger the changes, the stronger my fear increases. And I'm so afraid to be afraid and feel nightly surges of fear. At night it is such a vivid feeling, as if everything is lost. I can't sleep at such moments. My fear is the winner and I am the loser.
"If you are afraid of change, then nothing will change" - I read such a quote in one prediction. Who could object?

Привіт усім. Сьогодні хочеться поміркувати про страх в нашому житті. Я боюся кардинальних змін в моєму житті. Чим більші зміни, тим сильніше збільшується мій страх. А я так боюся боятися і відчувати нічні припливи страху. Вночі це таке живне відчуття, ніби все втрачено. В такі моменти я не можу заснути. Мій страх переможець, а я невдаха.
"Якщо боятися змін, то нічого і не зміниться"-Таку цитату я прочитала в одному передбаченні. Хто б міг заперечити?

I fear the slightest change. I have a feeling that I am on the verge of collapse and I have to change something in my life on my own. But I'm afraid to do it. I am afraid of failing again even with a small attempt. Also, I think that my fear has a certain ground under it. If I can come to an understanding with him and understand what exactly I am afraid of, then it is clearly not about the changes in my stable life. I fear disappointment. I am afraid of betrayal. I'm scared, but that's okay. Many people do incredible things precisely because of their fear.

Я боюся найменших змін. В мене відчуття, що я на порозі щмін і я маю самостійно щось змінити в моєму житті. Але я боюся це робити. Я боюся отримати знову невдачу навіть при маленькій спробі. Також я думаю, що мій страх має під собою певний ґрунт. Якщо я зможу порозумітися з ним і зрозуміти, що саме я боюся, то це явно не самої зміни мого сталого життя. Я боюся розчарування. Я боюся зради. Я боюся, але це нормально. Багато людей.дей роблять неймовірні речі саме завдяки своєму страху.

When I drive, I often see animals running across the road. The last time I miraculously did not run over a hedgehog. I hope he survived, but this is a special obstacle on the road. I would be very sad knowing that my car crushed an animal. Fortunately, this did not happen. And I ask myself the question: "Do hedgehogs walk a dangerous road just to cross the road? No! Apparently, something did not suit them on that side and they risk their lives and go against everything, desperately looking for a better world on the other side of the road." Many animals die, for some reason they do not have such a developed sense of fear as humans. I don't know if the hedgehogs who crossed the road got a better life, it's always a risk. It's the same with people: someone takes a risk and despite fear goes down the opposite road, while other people go with the flow and take their steps in a balanced way. Perhaps I am one of those others who submit to fear only after being completely sure of their safety.

Коли я їзджу автомобілем, то часто бачу як тварини перебігають дорогу. Останнім разом я дивом об'їхала їжака. Сподіваюся він вцілів, але це особлива перешкода на дорозі. Мені було б дуже сумно, знаючи, що мій автомобіль розчавив тварину. На щастя цього не сталося. І я задаю собі питання-: "Чи їжаки йдуть небезпечною дорогою, щоб просто перейти дорогу? Ні! Мабуть на тій стороні їх щось не влаштовувало і вони ризикуючи життям йдуть на перекір усьому, відчайдушно шукаючи кращий світ на іншій стороні дороги." Багато тварин гинуть, чомусь в них не таке розвинене почуття страху як в людей. Чи їжаки, які перетнули дорогу отримали краще життя мені не відомо, це завжди ризик. Так і в людей : хтось ризикує і попри страх йде по зустрічній дорозі, а інші люди йдуть за течією врівноважено роблять свої кроки. Мабуть я з цих других, які підкоряються страх лише повністю впевнившись в своїй безпеці.
Дякую вам за візит.