Вокзал у Познані/Poznan railway station (Ua/En)

Привіт всім у спільноті.
Ось вже більш ніж добу я у дорозі. Приїхала до міста Познань, що у Польщі. Автобус прибув на автовокзал. Точніше це цілий комплекс, що включає залізничний вокзал, автостанцію, величезний торговий центр та парковку на 4-му рівні, майже на даху.
Минулого року я вже тут побувала, але часу щоб вдосталь погуляти не було. Цього разу в мене в запасі більше 5 годин до насиупного рейсу. Довгому очікуванню я навіть рада, адже в цьому вокзалі є на що подивитися.
Мені подобається зручна консттукція: від платформ зовсім поряд квиткові каси та зал очікування. Минувши їх, потрапляєш у коловорот з людей. І це в основному не псажири, а ті хто прийшов щось купити чи просто погуляти та поїсти в затишних кафе, яких тут ціла купа.
Перед виходом до міста здаються електро самокати на прокат. Ціна - 7 злотих за годину. Молодь активно ними користується. Багато людей підходять до розбризкувача води, щоб трішки охолонути від спеки.
На 2-й та 3-й поверхи довозить ескалатор. З гори відкривається дуже гарний вид. Взяла собі кави та трішечки постояла там, подивилася на людей, їх метушню. Дуже хотілося зробити гарне селфі, але після добового перебування в автобусі вирішила, що то погана ідея. Дуже в мене вигляд змучений.
На 3-му поверсі знайшла чудову затишну зону. Тут зручні столи з кріслами, дивани і пуфи. Люди працюють на ноутбуках, читають, щось їдять. Прохолода від кондиціонера та легка музика створює сприятливу атмосферу, щоб побути тут подовше.
Поряд є фонтан. Він підсвічується та б'є водою на різних рівнях. Найбільше біля нього батьків з дітьми, яких приваблює вода. Я теж трішки посиділа біля фонтану. Ливлячись на воду ледь не заснула. Все таки дає про себе знати втома.
Прогулялася ще трішки. Помітила розважальні відео атракціони. Підлітки юрмляться біля них та активно щось викрикують. Мова наче і знайома, та все ж складно зрозуміти, коли говорять швидко та всі заразом.
Незважаючи на біль в ногах та безсонну ніч, ця прогулянка вокзалом мені дуже припала до душі.

Hello to everyone in the community.
I've been on the road for over a day now. I arrived in Poznan, Poland. The bus arrived at the bus station. To be more precise, it is a whole complex that includes a railway station, a bus station, a huge shopping centre and a car park on the 4th level, almost on the roof.
Last year I had already been here, but I didn't have time to walk around enough. This time, I have more than 5 hours before my red-eye flight. I'm even glad for the long wait, because there is a lot to see at this station.
I like the convenient layout: the ticket offices and waiting room are right next to the platforms. Once you pass them, you find yourself in a circle of people. And these are mostly not passengers, but those who have come to buy something or just to walk and eat in the cosy cafes that are here.
Before going into the city, electric scooters are rented out. The price is 7 zlotys per hour. Young people are actively using them. Many people come to the water sprinkler to cool off from the heat.
There is an escalator to the 2nd and 3rd floors. The view from the top is very beautiful. I took a coffee and stood there for a while, looking at the people and their bustle. I really wanted to take a nice selfie, but after spending a day on the bus, I decided it was a bad idea. I looked too tired.
On the 3rd floor, I found a wonderful cosy area. There are comfortable tables with chairs, sofas and poufs. People are working on laptops, reading, eating something. The coolness from the air conditioning and light music create a favourable atmosphere to stay here longer.
There is a fountain nearby. It is illuminated and spouts water at different levels. Most of the time, there are parents with children who are attracted to the water. I also sat by the fountain for a while. Looking at the water, I almost fell asleep. I was still feeling tired.
I walked around a bit more. I noticed some entertaining video attractions. Teenagers are crowding around them and actively shouting something. The language seems familiar, but it's still hard to understand when they speak quickly and all at once.
Despite the pain in my legs and the sleepless night, I really enjoyed this walk around the station.