Recognise yourself in your cat /Впізнай себе у своєму котикові ( En/ Ua)

Hello to all cat lovers.
Whiskered, striped, fluffy and smooth - they are all special and interesting. In one podcast, I heard an opinion that having a dog is like having a 3-year-old child. You are the universe and the most desirable person for her. As for the cat, it's a teenager in the house: capricious, uncontrollable, often harmful. This is not always the case, though. I strongly support the idea that pets acquire the character traits of their people. I have seen from my own experience that this assumption is true.
I have always wanted a red cat. Once a colleague brought me a small red ball to work - a kitten from her cat. This miracle had blue eyes, a white chest and white tips of the legs. My daughter named the kitten Charlie. But more often we called him Charlunya, Charlushka and all sorts of other affectionate names. The cat was playful and loved to be petted.
But over the years, our Charlie developed completely different personality traits. The older he got, the less tactile he became. By the way, I love cats, but I don't pet them. I don't like unnecessary touching myself, and I treat animals the same way. So my pet must have picked up this from me. He can rub himself at my feet, accompanies me all the time, lies down nearby, but it's better not to touch him. The cat makes it clear that he doesn't like it: he bites lightly, he can scratch.
Charlie is very loyal. He knows when I get home from work and is always there to meet me. He's also the first person I greet in the morning. As for this, I am frankly embarrassed that I am talking to a cat. He answers me with an interesting "meow". In general, Charlie is quite talkative. He knows his name, and if you call him, he instantly comes running.
My cat doesn't like dry food. He can eat it, of course, but looking at him, it seems that it is the most insulting thing to force him to eat crispy bits. Most of all, Charlunya is crazy about meat. I specially buy wings for him. Well, you have to pamper your pets.
My redheaded Charlie is so characteristic and loyal at the same time.

Привіт всім шанувальникам котів.
Вусаті, полосаті, пухнасті та гладенькі - вони всі особливі та цікаві. В одному подкасті почула думку, що мати пса, то приблизно те, що мати 3 річну дитину. Ви для неї всесвіт і найбажаніша людина. Що до кота, то це підліток в домі: вередливий, неконтрольований, часто шкідливий. Що правда це не завжди так. Я дужче підтримую думку, що домашні тварини набувають рис характеру своїх людей. Я переконалася на власному досвіді у достовірності цього припущення.
Завжди хотіла рудого кота. Колись колега принесла мені на роботу маленький рудий клубочок - котика від своєї кішки. Це чудо мало блакитні очі, білу грудку та білі кінчики лапок. Донька назвала котусика Чарлі. Та частіше ми звали його Чарлунею, Чарлушкою та ще всілякими ласкавими словами. Котик був грайливий, любив лащитися.
Та з роками наш Чарлі проявив зовсім інші риси характеру. Чим старшим він ставав, тим менш тактильним. До речі, я люблю котів, але не гладжу їх. Сама не люблю лишніх доторків до себе і так же поводжуся з тваринами. Тож мій улюбленець мабуть перейняв це від мене. Він може потертися біля ніг, весь час супроводжує мене, лягає поблизу, але торкатися його краще не треба. Кіт дає зрозуміти, що це йому не подобається: легенько кусається, може дряпнути.
Чарлі дуже відданий. Він знає коли я повертаюся з роботи і завжди зустрічає. Вранці він теж перший, до кого я вітаюся. Що до цього, то я відверто зізніюся, що говорю до кота. Він відповідає мені цікавим "няв". Взагалі, Чарлі досить говірливий. Він знає своє ім'я і досить лиш покликати, миттєво біжить.
Мій кіт не любить суху їжу. Може, звичайно, їсти, але дивлячись на нього, складається враження, що то є найбільшв образа - змушувати їсти хрусткі шматочки. Найбільше Чарлуня шаленіє від м'яска. Я спеціально купляю для нього крильця. А що ж, треба балувати своїх улюбленців.
Такий характерний і в той же час відданий мій рудий Чарлі.