The Last Weekend of the Summer / Літечко минає

Привіт, друзі!
Час невблаганно летить зі швидкістю вітру, вислизає з рук як пісок крізь пальці, і навіть не віриться, що нині маємо вже останні вихідні літа.

Так ще хочеться тішитися цвітом квітів і пурханням метеликів, гудінням бджілок, ранковими співами пташок у садку; приємними прохолодними вечорами під неймовірним зоряним небом, вдихаючи останні аромати квітучого літа. Бо всі ми за останні 1,5 року навчилися по-справжньому й по-новому радіти маленьким радощам життя.

Не хочу думати, що літечко минає,
В травичці коники так весело свірчать...
Хоч нічка більшає і сили набирає,
Та дні так славно й весело звучать,
Виблискують на сонечку, сміються,
І віддають нам ласку і тепло.
Від сонця промінці гарячі ллються.
І хай би довго-довго так було.
Надія Красоткіна

Та за тиждень уже зустрічатимемо календарну осінь, і спекотні дні літа, які нині так докучають, згадуватимемо з ностальгічним присмаком. Бо якою буде цьогорічна осінь, які виклики чекають на нас — ніхто не знає. Та в голові звучать заспокійливі рядки з оптимістичної пісні українського гурту "Океан Ельзи":
"... все буде добре для кожного з нас... все буде добре — настане наш час".

Дякую за увагу. Бажаю всім приємних останніх днів літа.