Spring is Сoming | Зиму проводжаємо, Весну зустрічаємо

Учора був останній день Масничного тижня

Один із найтривожніших тижнів лютого був дещо вередливим на погоду: то сонце світило, то сніг падав. Але як-не-як у повітрі вже відчувається весна. Зранку в нашому саду вже який день поспіль лунають дзвінкі співи пташок. Тож ми навіть перестали ставити будильник. Адже від пташиних мелодій прокидатися куди приємніше.

Перший передвісник ранньої весни на моїй клумбі

Учора ми напекли млинців до обіднього чаювання з обліпиховим соусом та свіжозамороженою червоною..., ні, не ікрою, а смородиною. :) І хоча в родині всі дуже полюбляють вареники з цією ягодою, вирішили, що ліпше зекономити час на прогулянку до лісу, аніж півдня протовктися на кухні. Бо остання, тепла неділя лютого так і кликала на прощальну зустріч на лоні природи.

Під час прогулянки, діставшись найвищого пагорбу нашого березового гаю, я була зачарована краєвидом на дачний кооператив, який проглядався між стовбурами дерев у розсіяних променях сонця. Так і хотілося вигукнути: "Весна іде!"

О, весно, йди! Bсі ждуть тебе, кохана:
І небо жде, і жде весна приспана,
І ліс, і степ, і скована вода.
Борис Грінченко. Весна іде! (1888)

Ви помітили, що вже розпустилися котики на вербах? Кілька пухнастих гілочок ми принесли додому, аби прикрасити передпокій

Весна вирує і на моїх підвіконнях. Несподівано вчора помітила, що гіацинти, які розквітли 14 лютого і через тиждень відцвіли, раптом вирішили зацвісти повторно. Напевно відчули подих весни.

Навіть літературні читання навіюють мені весну 🍀

Споглядаючи вчорашній захід сонця, в думках я закликала Весну, аби вона принесла нам багато світла, тепла, радості, переможних настоїв і великих успіхів на фронті. Щоб ми остаточно загнали біснувату російську орду до підземного світу Аїда, у царство тіней мертвих, де кожен окупант постане перед судом і отримає покарання. Бо Зло має бути закутим у Темряві, а Добро — процвітати в яскравих променях Світла.

Тож, Весно, йди! Всі ждуть тебе...