Перша річниця на Hive

Привіт!
Я не збиралася сьогодні писати. Бо чергова недільна порція повітряних тривог по всій Україні, прильоти російських ракет і останні новини про Харківську ТЕЦ не спонукають до написання текстів. Але hivebuzz пізно ввечері мило нагадав, що сьогодні рік, відколи я з'явилася на цій платформі. Тому... вирішила все таки з цієї маленької приємної нагоди крапнути кілька речень і випити келих вина, яке ще мала відкоркувати на початку весни на свій справжній день народження.

Рік — це небагато і не мало. Але точно достатньо, аби знайти тут однодумців, дізнатися, як насправді багато у світі незнайомців, які мають із тобою багато спільних інтересів, вподобань, і, як кажуть, на одній хвилі.

Я завжди із головою занурююсь у проєкти, де є свобода творчості. І за цей рік Hive став для мене одним із таких. Завдяки йому я глибше стала дивитися на світ і помічати його найменші деталі. Маю надію, що мій інтерес до платформи із часом тільки пожвавиться, і з нашою найбільшою перемогою я зможу знову повернутися до тем, на які писала до війни, і які досі лишаються для мене цікавими.

Дякую всім, хто весь цей час мене тут підтримував і продовжує це робити; особливо вдячна тим, хто висловлював у коментарях теплі слова підтримки у найважчі три місяці війни, коли я змушена була покинути власний дім. Я пам'ятаю кожного і щиро це ціную.

Хай живе Hive і Україна! Будьмо!