Останні вихідні жовтня

Привіт, друзі!
Погода кличе на природу, тому в останні вихідні жовтня вибралися до лісу, аби трішки відпочити думками й зарядитися потужною енергетикою величних сосен і дубів.

В яскравих променях сонця нас зустрів березовий гай, виблискуючи легкою позолотою тендітного листя. Живописна картина, створена матінкою-природою. Так і хочеться увібрати всіма фібрами душі ці теплі барби, які візуально притягують немов магніт. Краса і спокій. І тиша.

У лісі огортає приємна прохолода. Прямо на стежці з нами вітається гриб у рудому капелюсі. Google Lins каже, що сироїжка. Мушу повірити на слово.

Інших представників грибного сімейства просто фотографую.

Як і соковитий мох. Бо останній — моя слабкість. Люблю ці вічнозелені лісові острівці-килимки, які то тут, то там встеляють лісові стежки.

Під час прогулянки втрачаємо відчуття часу і намагаємося сповна надихатися сосновою свіжістю, постояти біля дерев, упершись спинами в їхні стовбури, аби перейняти їхню потужну силу та енергію. Медитуємо.

На лісовій галявині сонце потроху ховається за небокрай, і нам час повертатись додому. Дякую, жовтень, за ці чудові вихідні. Бувай, лісу! До нових зустрічей в листопаді.