俳句, はいく Haiku. Хайку. Ліричні настрої в японських ритмах #fridaypoem

Дощ стукав в шибки —
Плакав листопад.
На ранок снігу не лишилось й сліду.

All photos were taken by me in the cozy Kyiv space of Squat 17B.

Ці рядки в жанрі хайку народилися в моїй голові, коли вранці я споглядала зміну погоди за вікном. Бо ще вчора мій сад встеляв красивий білосніжний килим, а сьогодні він розтанув, щезнув. Тож мій легкий смуток несподівано набув такого поетичного виміру.

Несе потік зимової ріки
Підношення для Будди —
Квітів жмутик.
Йоса Бусон (Переклад Iвана Бондаренка)

В осінніх сутінках
Химерами здаються хтозна-якими
Постаті людей.
Йоса Бусон (Переклад Iвана Бондаренка)

Мене завжди приваблював лаконізм і загадкова недомовленість японської лірики, її напрочуд простий і граційний ритм. Вона наче своєрідний графічний ескіз із кількох штрихів тушшю на вологому папері, легкі розводи яких лишають по собі простір для роздумів після читання.

Розводив хризантеми
Й мимоволі
Прислужником у білих квіток став.
Йоса Бусон (Переклад Iвана Бондаренка)

Росинки з хризантем —
Життя краплинки
Засохлій туші.
Йоса Бусон (Переклад Iвана Бондаренка)

Особливо мені імпонує поезія Йоси Бусона, яка є напрочуд художньою. І це не дивно, адже автор був не лише поетом, а й відомим японським майстром тушевих пейзажів. Його рядки чуттєво доповнили мої фото: навіть не сподівалася на таку органічність. Сподіваюся, і те й інше припало вам до смаку. А завершити цей п'ятничний допис хочу хайку ще одного мого улюбленого японського поета, який певним чином створює тематичну арку до моїх рядків "листопадових сліз".

Осіння паморозь!
Рукою доторкнешся,
І на долоні сльози палахтять.
Мацуо Басьо (Переклад Iвана Бондаренка)

Приєднуйтесь до чудової ініціативи п'ятничних поезій від @lilideleopolis. Нехай у нашому складному й емоційно важкому житті в умовах безжальної війни буде трохи більше світла.

Усі фото зроблені мною у затишному київському просторі Squat 17B, де жодна культурна подія не відбувається без донатів на ЗСУ.