Camellia: Красуня з «холодним серцем»

Привіт, друзі.
Якщо вам уже набриднув січневий мороз та холод, і ваша душа прагне весняного тепла і краси, рекомендую тим, хто в Києві, відвідати оранжерею Ботанічного саду імені Миколи Гришка і насолодитися цвітінням камелії. Це справжня терапія взимку!

Сезон цвітіння цього вічнозеленого чагарника з сімейства чайних в оранжереї тільки-но розпочався і триватиме десь місяць-півтора, можливо і більше. Споглядання перших розквітлих бутонів незрівнянної камелії наживо у мене викликало неймовірні відчуття та враження. Ви тільки погляньте, який тендітний, ніжний та вишуканий цвіт камелій! Червоні, між іншим, належать до найбільш рідкісних сортів. Цікаво, що камелію називають красунею з «холодним серцем», бо вона зовсім не пахне.

Я залюбки спробувала б виростити таке "чайне деревце" в домашніх умовах, якби не одне «але». Бо змусити зацвісти камелію – це ще те випробування, хіба що спеціально збудувати для неї в саду оранжерею (загалом, маю таку мрію). Позаяк ця рослина доволі вибаглива до температури, освітлення, вологості та ґрунту. Тому я по-доброму заздрю в цьому сенсі британцям, які вирощують камелію в своїх затишних садах. На диво їхня кліматична зона сприятлива для вирощування цих вічнозелених кущів, не зважаючи на те, що справжнім ареалом камелій є Японія, Китай та Філіппіни.

Тому можу лише уявити, на який казковий рай перетворюється лондонська резиденція британських монархів, коли навесні Королівський сад Букінгемського палацу потопає у ніжному цвіті камелій (у цей період його навіть відкривають для відвідувачів). Можливо, колись зможу побачити це на власні очі. А поки втішаюся цвітом української камелії в столичному ботанічному саду, про яку належно і з великою любов'ю дбають працівники київської оранжереї на Печерських пагорбах.